Генрі Форд не був винахідником автомобіля. Попри те, що його ім'я стало синонімом масової автомобілізації, сам Форд визнавав: «Я не винайшов нічого нового. Я лише зібрав в одній машині всі відкриття, зроблені людством за століття наполегливої праці». Його справжній геній полягав у впровадженні конвеєрного складання, яке зробило автомобіль доступним для середнього класу. Перший же автомобіль, який рухався за рахунок двигуна внутрішнього згоряння, з'явився за два десятиліття до моделі Форда Т, і його творці мали зовсім інші мотиви — не комерційні, а суто інженерні.

Уявіть автомобіль, який не спалює пальне, не потребує складного двигуна внутрішнього згоряння і викидає в атмосферу лише чисте холодне повітря. Саме таку концепцію пропонують інженери, які десятиліттями працюють над пневматичним транспортом. Ідея використання стисненого повітря замість бензину чи дизеля не нова, але в умовах глобальної екологічної кризи та пошуку альтернативних джерел енергії вона набуває нового звучання.

Навіть досвідчені автолюбителі, які безпомилково визначають тип кузова будь-якого автомобіля, рідко замислюються над походженням цих термінів. Більшість назв кузовів увійшли до автомобільного лексикону задовго до появи перших самохідних екіпажів, маючи коріння в каретному виробництві, соціальних традиціях та навіть військовій історії. Сучасна класифікація типів кузовів — це не технічний стандарт, а радше історичний палімпсест, де кожен термін несе відбиток своєї епохи.

Після того як науковці опанували атомний розпад, з’явилася низка амбітних проєктів, які раніше здавалися фантастикою. Компактність ядерного пального та тривалий термін роботи без перезаряджання відкривали величезні перспективи не лише для атомних електростанцій, а й для транспорту. Автомобілі з ядерним двигуном обіцяли стати революцією, здатною назавжди змінити уявлення про мобільність.