Американські математики з Массачусетського технологічного інституту (MIT) розробили математичну модель, яка описує утворення так званих «фантомних» пробок — заторів, що виникають без видимих причин, таких як аварії, дорожні роботи чи звуження проїжджої частини. Дослідження базується на системі рівнянь, які спочатку використовувалися для моделювання детонаційних хвиль, що виникають під час вибухів. Цей міждисциплінарний підхід дозволяє не лише передбачити місце та момент утворення заторів, але й розробити стратегії для підвищення безпеки дорожнього руху.

Коли власник автомобіля чує слово «ремонт», уява зазвичай малює важкі аварії, заміну двигуна або капітальний ремонт трансмісії. Однак існує окрема, не менш важлива категорія робіт, яка стосується зовнішнього вигляду та цілісності машини. Кузовний ремонт — це комплекс заходів, спрямованих на відновлення, оновлення або модернізацію кузова, який є основою безпеки та естетики автомобіля.

Уявіть собі автомобіль, який виконує команди без єдиного дотику до керма чи педалей. Технології, що ідентифікують мозкові хвилі та трансформують їх у механічні дії, сьогодні активно розробляються для керування біонічними протезами, промисловими роботами та ігровими інтерфейсами. Дистанційний контроль побутової електроніки — телевізорів чи смартфонів — уже перестав бути фантастикою, але справжнім проривом стало втілення цієї концепції в автомобільній інженерії.

Технології зчитування мозкових хвиль і перетворення їх на механічні дії стрімко еволюціонують. Сьогодні системи на основі електроенцефалографії (ЕЕГ) використовуються не лише для керування біонічними протезами чи роботизованими маніпуляторами, але й для інтеграції з транспортними засобами. Розробка інтерфейсів "мозок-комп'ютер" (BCI) відкриває шлях до епохи, коли водій зможе віддавати команди автомобілю без фізичного контакту з кермом, педалями чи сенсорними панелями. У цій статті ми детально розглянемо проєкт BrainDriver, його технічну реалізацію, поточні обмеження та перспективи комерціалізації.